Головна сторінка Новини
Інтерв'ю архієпископа Владикавказького і Аланського Лео…

Інтерв'ю архієпископа Владикавказького і Аланського Леоніда газеті "Дімократікі тіс Роду"

В інтерв'ю заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату архієпископа Владикавказького і Аланського Леоніда газеті "Дімократікі тіс Роду" було заторкнуто, зокрема, тему розділів в православному світі, а також церковну ситуацію в Україні

- Ваше Високопреосвященство, Ви вчилися в Греції, вільно говорите грецькою. Чи можете Ви поділитися враженнями про час Вашого навчання в Афінах? Що запам'яталося найбільше?

- З 1998 по 2002 рік я мешкав в Греції і навчався на факультеті соціального богослов'я Афінського державного університету, будучи в той же час позаштатним кліриком руського нижнього храму великомученика Пантелеїмона на Ахарноні. З теплотою та любов'ю я згадую ті часи, чудові місця і чудових людей, які мене оточували. Мене зачарувала Греція. Храми, монастирі, шедеври архітектури, багата спадщина античної Еллади, стиль життя, його сприйняття, - все було новим для мене. Я застав ще драхму. Чотири роки, які я там провів, були наповнені яскравими, цікавими враженнями, і дали мені колосальний досвід і назавжди залишаться в моєму серці. З особливим трепетом зберігаю в пам'яті згадку про пам'ятник царю Леоніду, якій знаходиться біля Фермопіл, і дорогу, що веде до нього.

- У сфері церковної дипломатії Ви працюєте вже понад 20 років. Нас всіх засмутив розрив спілкування між Московським і Вселенським Патріархатами. Як Руська Церква пояснює причини цього розриву? Яка її позиція тепер?

- Ви праві, розрив спілкування між нашими Патріархатами засмутив всіх в православному світі. Я сам переживаю це як особисту трагедію, оскільки з Грецією, з грецьким православ'ям пов'язана значна частина мого життя.

Однак, - я хочу це підкреслити - не Руська Церква несе відповідальність за цей розрив. На жаль, українську церковну кризу часто намагаються піднести як юрисдикційний конфлікт між двома Церквами. Але така інтерпретація в корені невірна. Константинопольський Патріарх та його Синод не просто заснував свою юрисдикцію в Україні, він зробив щось таке, що взагалі виходить поза рамки православної екклезіології.

Всіма визнаного митрополита Київського і всієї України Онуфрія, понад сотні єпископів Української Православної Церкви він водночас оголосив неканонічними, які незаконно "утримують" свої титули. В той же час єдиною канонічною Церквою в Україні він оголосив угрупування, яке цілком складене з відокремлених від Української Православної Церкви і ворогуючих проти неї нерозкаяних розкольників. Ось так, простим розчерком пера Церква в Україні і розкольницьке зібрання в цій країні "помінялися місцями". Напевно, це можливо в чиїсь уяві, але це неможливо в Православній Церкві.

Хочу знову повторити - не Руська Церква несе відповідальність за розрив спілкування між нашими Церквами. Я навіть більше скажу - Константинопольський Патріархат сам скасував спілкування з Українською Православною Церквою, адже за його думкою такої Церкви більше не існує. Хіба можно тепер уявити, що Патріарх Константинопольський запросить до співслужіння митрополита Київського і всієї України Онуфрія? Зі свого боку ми були вимушені    припинити спілкування з Константинопольскою Церквою, керуючись церковними канонами, згідно з якими той, хто вступив до спілкування з відлученим, сам відлучається від спілкування. Ми не втрачаємо надії, що спілкування між нашими Церквами буде відновлене. Але для того Святіший Патріарх Варфоломій повинен відмовитися від дій, які є не просто порушенням канонів, але запереченнням самої православної екклезіології.

- У роки президентства Порошенка мені доводилося бувати в Україні, зустрічатися з громадами, які постраждали від захоплень храмів. Відео захоплень мене просто приголомшили. Конфлікти між громадами, масові побиття духовенства та віруючих - це було жахливо. Яка ситуація за нового президента Зеленського? Чи знизилася кількість конфліктів?

- Так, захоплення храмів - один з найтяжчих наслідків надання української "автокефалії". Захоплення оформлювалися як "добровільні переходи" громад до "автокефальної" Церкви, але насправді храми у громад відбирали часто силою, на підставі підроблених документів, усупереч рішенням судів. В мережі чимало відео, де міцні молодики б'ють бабусь та ламають їм руки, зривають хрести зі священиків і виштовхують їх з храму... Є навіть запис, на якому прихильник української "автокефалії" б'є єпископа.

Більшість учасників захоплень - люди радикальних переконань, але я впевнений, що вони не ходять до церкви. Надання "автокефалії" спровокувало їх до насильства. Але до реального життя Церкви це не мало відношення.

Зайдіть в інтернет, подивіться поточну хроніку богослужінь: в розкольників храми стоять порожні. Захоплення храмів - це суто політика. Основна хвиля захоплень була організована до президентської кампанії 2019 року. З відходом Порошенка і зміною підконтрольної йому місцевої влади напруження спало. Захоплення тривають в тих регіонах, де Порошенко ще зберіг вплив.

Разом з тим, системна загроза залишилася. Не скасовані закони, які дискримінують Українську Православну Церкву. Більш того, правляча партія зареєструвала низку нових законопроектів. Один з них, наприклад, дозволяє президенту і Раді національної безпеки України без суду закрити будь-яку релігійну організацію за розмитим політичним обвинуваченням, вилучивши її майно.

Одним політичним рішенням ліквідувати найкрупнішу конфесію в країні неможливо. Приголомшує стійкість, яку проявили віруючі канонічної Української Православної Церкви. Ці мужні і благочестиві люди - справжні сповідники. Майже немає випадків, коли після захоплення храму вони давали втягнути себе в бійку, відповідали ударом на удар.

Громади, які втратили храми і незаконно позбавлені юридичної реєстрації, не розпадаються. Вони продовжують молитися і звершувати богослужіння - часто в оселях, а деколи і на вулиці. Багато з них вже будують собі нові храми.

У пастви митрополита Київського і всієї України Онуфрія є тверда, активна громадська позиція і намір захищати себе в межах закону. Проти нових дискримінаційних законопроектів всього лише за декілька днів зібрано мільйон підписів - ці підписи віднесли прямо в офіс президента. Вважаю, якщо тиск з боку влади буде посилюватися - скінчиться тим же, чим в Чорногорії: православний народ мільйонами вийде на вулиці.

- Чи стане знову єдиним українське Православ'я?

- Помісна Церква стоїть на вірі і благочесті своїх віруючих. А розкол залежить від політичних обставин. Віра і релігійні почуття - набагато триваліші за політику. Дасть Бог, зміняться політичні обставини - і розкол мине, а Церква буде жити. Будь-які спроби політизувати питання приречені на безпліддя. Є норми канонічного права, прийняті в Православ'ї: приймати розкольників повинна та Помісна Церква, від якої вони відокремилися, і приймати з каяттям. Тільки таке возз'єднання буде міцним. Але потрібні добре знання ситуації і кропітна, довга робота.

- Хто, за Вашими оцінками, повинен організовувати другу зустріч в форматі Аммана: Патріарх Феофіл або хтось ще з Предстоятелів? Наскільки оптимістично Ви оцінюєте участь Помісних Церков в такій зустрічі? Чи буде багато учасників, і чи вдасться знайти шлях до примирення?

- Я би утримався від будь-яких оцінок щодо кількості учасників або підсумків нової братської зустрічі Предстоятелів і представників Помісних Церков, якщо така відбудеться. Ініціатором минулої зустрічі, які відбулася в Аммані в лютому минулого року,   виступив Блаженніший Патріарх Єрусалимський Феофіл. Вважаю, було би природно, якби і нове зібрання відбулося під його егідою. Це виглядає природно у тому числі і тому, що Єрусалимська Церква - це Мати всіх Церков, від якої так чи інше отримали своє буття всі Помісні Церкви. В нещодавньому відкритому листі Предстоятелям Православних Церков Його Блаженство нагадав, що учасники минулої зустрічі домовилися знову зібратися і продовжити братськи співбесіди. Ми сподіваємося, що епідеміологічна ситуація дозволить цим добрим намірам здійснитися, оскільки глибока криза, що склалася в міжправославних відносинах - це проблема, яку повинні розв'язати спільними зусиллями всі Помісні Православні Церкви. Співчуваємо, що від такого діалогу Константинопольська Церква рішуче відхиляється.

- В Греції в цьому році святкується 200-річчя Грецької революції 1821 року. Особливо підкреслюється роль Росії в подіях тих років і зв'язок двох наших народів, об'єднаних Православ'ям.

- Дійсно, єдність в вірі була головною причиною участі росіян в грецькому визвольному русі, оскільки страждання єдиновірних греків, що перебували під османським ярмом, не залишали нікого байдужим в нашій Вітчизні. Без багатьох успішних військових кампаній, які зробила Росія проти Турції, без Адріанопольського мирного договору, який завершив російсько - турецьку війну і примусив султана визнати суб'єктність Греції, неможливо уявити собі набуття нею незалежності. Не менш важливим є внесок Росії в формування грецької еліти, яка 200 років тому і стала рушійною силою визвольного руху. Як вірно помітила посол Грецької Республіки в Москві пані Є. Нассіка, Росія і російський народ створили сприятливі умови багатьом поколінням ваших співвітчизників, "щоби вони мали можливість жити в благополуччі і дати, в свою чергу, дуже багато своїй другій Батьківщині у всіх сферах: політиці, мистецтві, економіці і торгівлі, освіті і благодійності".

Поділитися:
Святіший Патріарх Кирил очолив роботу чергового засідання Вищої Церковної Ради

28.02.2024

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Сербської Церкви з річницею інтронізації

19.02.2024

Патріарше привітання митрополиту Тульчинському і Брацлавському Іонафану з 75-річчям від дня народження

30.01.2024

Різдвяне послання Патріарха Московського та всієї Русі КИРИЛА

06.01.2024

Відбулася телефонна розмова Святішого Патріарха Кирила з митрополитом Білгородським Іоанном

02.01.2024

Священний Синод ухвалив низку рішень щодо тематики зовнішніх церковних зв'язків

27.12.2023

Синод наголосив на важливості подальшого розвитку дружніх відносин між Руською Православною Церквою та Ассирійською Церквою Сходу

27.12.2023

Святіший Патріарх Кирил очолив останнє в 2023 році засідання Священного Синоду

27.12.2023

Відбулося спільне засідання Священного Синоду та Вищої Церковної Ради Руської Православної Церкви

26.12.2023

Святіший Патріарх Кирил очолив спільне засідання Священного Синоду та Вищої Церковної Ради

26.12.2023

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам церемонії відкриття виставки «Благоприкрашення храму Святого Сави у Белграді»

19.12.2023

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з Предстоятелем Ассирійської Церкви Сходу

31.10.2023

Заява Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з подіями на території аеропорту Махачкали

30.10.2023

Святіший Патріарх Кирил виступив зі зверненнями у зв’язку з розглядом Верховною Радою України законопроекту № 8371

19.10.2023

Вітання Патріарха Кирила учасникам заходів з нагоди 160-річчя від дня народження митрополита Антонія (Храповицького)

16.10.2023

Голова ВЗЦЗ відвідав митрополію Гір Ліванських

10.03.2024

Розпочалася робоча поїздка голови ВЗЦЗ до Лівану

09.03.2024

Завершився робочий візит митрополита Волоколамського Антонія до Сербії

07.03.2024

Відбулася робоча зустріч Патріарха Сербського з головою ВЗЦЗ

04.03.2024

Митрополит Волоколамський Антоній провів перемовини з Предстоятелем Маланкарської Церкви

27.02.2024

Митрополит Антоній взяв участь у заходах з нагоди 1950-річчя мученицького подвигу апостола Фоми в Індії

26.02.2024

Відбулася зустріч голови ВЗЦЗ з представниками Церкви Індії, відповідальними за відносини з Руською Церквою

25.02.2024

Митрополит Волоколамський Антоній відвідав урочистості у Коттаямській семінарії

24.02.2024

Голова ВЗЦЗ співслужив Антіохійському Патріарху за Літургією на Подвір'ї Руської Церкви в Дамаску

28.01.2024

Розпочалася робоча поїздка митрополита Волоколамського Антонія до Сирії

27.01.2024

Священний Синод ухвалив низку рішень щодо тематики зовнішніх церковних зв'язків

27.12.2023

На засіданні Синоду прозвучала доповідь митрополита Волоколамського Антонія про відвідини Швеції, Австрії та Франції

27.12.2023

Синод наголосив на важливості подальшого розвитку дружніх відносин між Руською Православною Церквою та Ассирійською Церквою Сходу

27.12.2023

Святіший Патріарх Кирил очолив останнє в 2023 році засідання Священного Синоду

27.12.2023

Відбулося спільне засідання Священного Синоду та Вищої Церковної Ради Руської Православної Церкви

26.12.2023

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в Рубцові

17.10.2021

Митрополит Іларіон: в день Покрови Пресвятої Богородиці ми прославляємо небесне заступництво Матері Божої

14.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в престольне свято московського храму свв. мучеників Михайла і Федора на Чернігівському подвір'ї

03.10.2021

Митрополит Іларіон очолив престольне свято академічного храму Загальноцерковної аспірантури

11.09.2021

Митрополит Іларіон: Святість - це постійне прагнення наслідувати Господу Ісусу Христу

27.06.2021

Митрополит Іларіон: За будь-яких обставин життя зберігаймо вірність Господу Ісусу Христу

19.03.2021

Митрополит Іларіон: Господь завжди дає нам можливість проявити свої здібності

24.01.2021

Митрополит Іларіон: Господь наповнив води Йордану Своєю Божественною присутністю, щоби в них омивалися гріхи людські

19.01.2021

Зворотній зв'язок

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення

Надіслати звернення
Рус Укр Eng Deu Ελλ Fra Ita Бълг ქარ Срп Rom عرب